Ох свадьба свадьба!!!

[Партизан з творчим нахилом]

В нас все було пикольно - вінчались в Василіанському монастирі в Львівській області. Є там таке урочище Пліснесько (3 км від села Підгірці, де знаходиться відомий замок). На його місці колись було древньоруське городище (до 9 століття). Монастир відомий тим, що в ньому вперше на Західній Україні була відправа за Тараса Шевченка + такий іконостас схожої унікальної роботи є в Україні ще лише в одному храмі (апостоли вирізані з дерева майже в повний людський зріст + ще купа всяких приколів). Так співпало, що якраз з Вільнюса приїхав в цей монастри по справах ще один отець, настоятель монастиря попросив його вдвох відправити вінчання (вважається що така процебура більш урочиста). Так як шлюб в цьому монастирі беруть дуууже рідко, а монахи ведуть аскетичний спосіб життя і з простими людьми відповідно спілкуються теж рідко - до вінчання всі вони готувались з особливим ентузіазмом . До вінчання були підстрижені газонокосаркою газони, посаджені нові квіти, а коли ми входили в сам храм - ми просто прозріли: доріжка по якій ми йшли була по боках вистелена пелюстками :shock: (зараз вже не згадаю якими, треба подивитись фотографії) В нас з дружиною аж відняло мову - настільки ми були вражені. Крім цього настоятель монастиря запросив з Брюховичів (це 5 км від Львова) двох монахів, які спеціально приїхали щоб співати на нашому вінчанні.
Правда не все було так гладко до цього два дні підряд ми відсиділи в настоятеля монастиря по 8 годин - проходили курс такехизації Нам розказували про нюанси сімейного життя, роль чоловіка і жінки в шлюбі і т.д. При цьому хочу сказати, що це не була лише суха розповідь і тлумачення церковної позиції - все було значно цікавіше, навіть я б сказав прогресивніше . Єдине що не радувало - приходилось сидіти по 8 годин, а це недегко.
Починалось все ще цікавіше - спочатку, коли батьки тільки приїхали домовлятись за вінчання (в той час як ми вже відпочивали в Болгарії), настоятель спочатку відмовлявся, але в останній момент якось кардинально змінив свою поведінку, на обличчі з"явилась задоволена посмішка і він погодився нас вінчати (типу в вас є своя церка до якої ви приписані - там і вінчайтесь).
Застілля було теж прикольним - вибраний класний ресторан з достатньо велиим залом в якому недавно провели ремонт. Гостей було небагато - разом з нами 35, лише найближчі родичі з обох сторін, тому вдалось поговорити і приділити увагу всім.

[kalambur]

... Нам розказували про нюанси сімейного життя, роль чоловіка і жінки в шлюбі і т.д. При цьому хочу сказати, що це не була лише суха розповідь і тлумачення церковної позиції - все було значно цікавіше, навіть я б сказав прогресивніше ...

так. вот с этого момента поподробнее

Гостей було небагато - разом з нами 35, лише найближчі родичі з обох сторін, тому вдалось поговорити і приділити увагу всім.

это действительно большой плюс...

[WhiteBear]

А мы вообще решили сократить всю процедуру, после загса и венчания на параходик и в криуз на месяц... Просто нам показалось, что это в первую очередь наш праздник и мы вправе его организовать себе так как нам хочется.

[Партизан з творчим нахилом]

Так в нас розпис і вінчання були розділені в часі: розписались ми 28 квітня, на наступний день поїхали на машині в болгарію на 10 днів, а вже після повернення вінчались 13 травня
Ми теж виходили з того, що це наше свято ми його організовуємо так як хочемо саме ми

[Партизан з творчим нахилом]

[quote="kalambur"]

... Нам розказували про нюанси сімейного життя, роль чоловіка і жінки в шлюбі і т.д. При цьому хочу сказати, що це не була лише суха розповідь і тлумачення церковної позиції - все було значно цікавіше, навіть я б сказав прогресивніше ...

так. вот с этого момента поподробнее

Відчувалось що настоятель монастиря дуже начитаний (і не дивно - викладаючи за його словами по 10-15 К гривень на книжки щороку можна назбирати непогану біліотеку, і це не враховуючи того що їм присилають книжки їхні церковні боси). Так-от: він досить непогано шарить в багатьох сучасних поглядах науковців (саме науковців а не церковнослужителів) які вивчають питання взаємин людей, в тому числі в шлюбі. Постійно в нього було декілька книжок при собі, які він нам показував, розказував які вони прикольні, як гарно розкриває питання автор і т.д. Постійно маніпулював іменами авторів книг та наукових праць (вказуючи деколи навіть рік видання книги чи публікації праці а також країну і місто публікації). Порівнював поглади різних науковців на сімейне життя, доповнював їх своїми думками з цього приводу.
В Києві в районі Львівської площі є головний храм ордену Василіанців. Там працює так звана школа подружнього життя (в яку по всіх правилах ми мали ходити протягом 3 місяців до вінчання). В цій школі працюють як монахи, так і залучені зі сторони психологи, лікарі, педагоги і т.д. З того що можна взнати там (корисного) це: побудова взаємовідносин, вдосконалення себе як людини, самоствердження, планування сім"ї. Одним словом, коли нам розказували в яких напрямках працює школа - ми були приємно вражені. Натяку на церкву чи якогось добровільно-примусового залучення до церкви навіть не було.

[Lapka]

А вот и свадьба Глюкозы ипотробности:

Когда новоиспеченная замужняя Глюкоза пела свою песню "Свадьба", супруг бросился к ней и сорвал платье! Но это был маленький сюрприз - под ним оказалось еще одно - в обтяжку.

[Lapka]

ИМХО, первое платье паршивое было, а второе ниче.

[Boris]

Как мне стало известно Глюкоза вышла замуж за 33-летнего Александра Чистякова занимающего пост заместителя председателя ОАО «ФСК ЕЭС».
Самой же Глюкозе в Этом году исполниться 20 лет.

[Lapka]

Boris, любовь зла

[Саблезубая_блени]

А как по мне так 13 лет вполне нормальная разница в возрасте Муж опекает классно... наверное личного опыта в этом нет