В суботу їздили на багаті села, свинку до паски колоти Їхати 280 км, 50 км від Новограда-Волинського.
Сів за руль спочатку я. Від"їхали від Києва десь 20 км, заправився на Золотому гепарді 95преміум так що до кришки 1 см не хватало І порулили. Спочатку 120.. потім 140... а потім на хвіст падає 325 бімер. Ну, ёптель, ми не на бімері, але і не на підводі. Плавно придавлюю тапок, і далеко не новий бімер досить швидко віддаляється в дзеркалі заднього виду. На спідометрі 175. Краса! А шивдкість майже не відчувається. Бімеру захотілось поганятись, але максимум на що він спромігся - це впасти на хвіст після двох невдалих спроб обгону. Так разом до самого Житомира і доїхали. Перед Житомиром я скинув швидкість, пропустив бімер і зрулив на об"їзду. Бортовий комп показував 9.4 літри на 100 км, що викликало досить однозначну реакцію зі сторони дружини. Куди, мовляв, спішиш? Бензин подешевшав, чи що?
Ну, не біда. Далі тримав 120 (бортовий після обнуленя в Житомирі показав середню 115), ось і розхід впав до 7.4. Зер гуд!
Приїхали, джаґнули свинку, розчленували, свіженини приготували, тесть дістав горілочки... Красота!..
В неділю частину дороги їхала дружина. Спочатку 120... потім 130, місцями 140... потім дружина скзала фразу, яку за день до того сказав їй я - машина ніби сама розганяється... і тут я зрозумів, що насправді вона мала наувазі - fuck the fuel economy... стрілка спідометра піднялась до 150-160 км, а дружина додала - так і хочеться ще придавити! Ось що значить хороший новий японський автомобіль!
Ото таке...